Як багатьом відомо, 20 вересня частина депутатів Здолбунівської міської ради свідомо заблокувала роботу вісімнадцятої сесії, основною метою якої було розподілити кошти перевиконання бюджету за 8 місяців. Деякі депутати відмовились голосувати за порядок денний в цілому, наполягаючи на тому, що в запропонованій послідовності питання розглядати не будуть, а погодяться за умови, що два бюджетних питання і внесення змін до регламенту перенесуть насамкінець. Мотивація - щоб спочатку розглянути всі інші питання, в т. ч. щодо матеріальних допомог та земельні, а потім повернутись до бюджету. І це при тому, що пропоновані зміни до програм розглядали на всіх комісіях та ще й додатково було організовано для депутатів об’їзд всіх об’єктів, на які передбачалось фінансування. Коли ж така пропозиція не знайшла підтримки і набрала лише 9, за необхідних 14 голосів, депутат-радикал Рівненської обласної ради В. Ковальчук, який сидів пліч-о-пліч з депутатами міськради, запропонував міському голові І. Ольшевському домовитися в окремій кімнаті про те, як діяти далі.
    Що в цьому бюджеті не так? Чому така принципова позиція? Відповіді на ці питання варто шукати набагато раніше. Аналізуючи публікації та виступи в засобах масової інформації, в т. ч. і в Інтернет-ресурсах, за останні кілька місяців, що стосувалися міської ради, можна прослідкувати за реалізацією ініціативи, яку чітко окреслив вищезгаданий депутат облради в прямій мові на одному з місцевих сайтів ще 19.07.17 року: «…плануємо змінювати більшість у Здолбунові… будемо міняти секретаря ради, заступника міського голови…міського голову поки у відставку не вимагатимемо, але…якщо не спрацюються, то в нього є повне право піти добровільно з посади…». І підтвердженням таких намірів став поданий у серпні депутатом Д.Терепенчуком проект рішення, в якому він пропонував внести зміни до діючого регламенту і змінити кількість голосів депутатів при прийнятті рішення про припинення повноважень секретаря ради з двох третіх на просту більшість. Але навіть цю «просту більшість» потрібно мати, а для того, щоб заручитись підтримкою колег-депутатів і громадськості в реалізації такої амбітної місії, потрібно знайти аргументи. І в «реформаторів» вони для кожної окремої категорії різні. Для мешканців міста - це звинувачення міського голови в отриманні «відкатів», розбазарюванні бюджетних коштів, використанні їх на такі «непотрібні» для міста об’єкти, як транспортна розв’язка (кільце) й ін. Для представників інших політичних сил - обіцянки після отримання посади секретаря (яку ці ж депутати мають допомогти зробити спочатку вакантною, а потім «всадовити» туди одного з радикалів), забезпечити всіх бажаючих відповідними посадами і можливістю ухвалювати рішення, які вони вважатимуть за потрібні. Міському голові передбачається залишити повноваження ледве не як англійській королеві. Керівників комунальних підприємств замінити і призначити на ці посади «своїх людей». Аргумент, що за міського голову голосували тисячі здолбунівчан, і таку довіру висловили йому вже вчетверте, абсолютно нікому не цікавий. Щоб виглядати переконливішим в гучній риториці щодо наведення порядку в «корумпованій» міській раді, було вирішено на раді однодумців за основу взяти два питання: неналежне висвітлення на сайті своєї діяльності КП «Здолбунівське» та нераціональне використання коштів з міського бюджету. Перше втратило актуальність, оскільки більшість документів були оприлюднені, і наповнення сайту триває. А ось наступне, з урахуванням того, що для певної частини депутатів бюджет і зміни до програм не до кінця зрозумілі в деталях, це невичерпне поле для дискусій та маніпуляцій.
    А тепер зробіть висновок самі, яким мало бути ключове питання на сесії – звісно, зміни до регламенту. В порядок денний його включено. Про те, що в раді з’явилася нова більшість, яка прагне врятувати місто від «бариг» - анонсовано. Результатом гарно продуманої комбінації мають стати: проголосовані зміни до регламенту, зміни до бюджету і програм з безліччю поправок, усі блага мешканцям міста, надані у вигляді матеріальних допомог і земельних ділянок, і можливо, навіть з голосу внесений проект рішення про припинення повноважень секретаря ради. Все це так, але за однієї умови: що ця більшість існує насправді, а не лише декларативно.
    І ось сесія. Коли напередодні стало зрозуміло , що омріяної більшості усе ж немає В. Ковальчук, ймовірно разом з М. Орловим, розробляють цілу стратегію заманювання в пастку невтаємничених у цю гру депутатів, щоб хоч якимось чином згладити відсутність голосів за так довго анонсовані зміни до регламенту.Значить до голосування це питання допустити не можна. Отже, чому все ж заблоковано сесію? А тому, щоб не приступити навіть до до розгляду саме проекту про внесення змін до регламенту, який буде першим кроком до звільнення секретаря ради, так як більшості голосів по даному питанню не було. На озброєнні один-єдиний козир - бюджет. Микола Орлов, оскільки в тому колі вважається неперевершеним експертом з питань бюджету, знаючи, що на сесії не буде, для нової більшості заздалегідь заготував шпаргалку, бо без неї адекватно ніхто не зміг би пояснити, чому не потрібно голосувати за бюджет. І саме такими, підготовленими, депутати «більшості» прийшли на сесію. Тож тепер абсолютно зрозуміло, чому депутат Терепенчук просив перенести розгляд бюджету і змін до регламенту наостанок. Адже не міг він попросити зняти з порядку денного питання про внесення змін до регламенту, яке сам же так настирливо просив у нього внести, і з остраху, що міська рада порушить терміни оприлюднення цього проекту, аж висвітлив його на приватному сайті. Бо ж, як він виглядатиме перед тими депутатами, які були впевнені, що нова більшість справді є? А от бюджет - це серйозний аргумент: при його розгляді в кінці сесії можна гарно подискутувати з якихось дріб’язкових питань, озвучити свою принципову позицію і з пафосом залишити зал, заодно «випадково» не проголосувавши і за зміни до регламенту. Неначе в шашках: раз - і в «дамках». Усе так і трапилося б, якби міський голова не розгадав хитромудрого задуму депутатів і їх шантажу важливими питаннями життєдіяльності міста. Це підтвердилось, коли після чергової невдалої спроби голосування за порядок денний і провалених перемовин Д. Терепенчук усе ж озвучив заготовлену шпаргалку, з якої стало зрозуміло, що за бюджет ніхто й не збирався голосувати. А ганебний демарш з терміновим покиданням залу ще до того, як голова закрив сесію, засвідчив лише одне: перша спроба «перевороту в міській раді» завершилась ганебним провалом. Але люди без моральних принципів заради досягнення своїх «шкурних» інтересів ніколи не зупиняються на півдорозі. Їм байдуже до колапсу, який може спричинити їхня безвідповідальна поведінка. Адже якщо здолбунівчани будуть невдоволені, то буде ще простіше маніпулювати їхніми думками через надумані обіцянки. Лишається тільки надіятись, що хтось з депутатів з примарної «більшості» вчасно оговтається і згадає, що виборці його обирали не задля політичних ігор, які на нашому рівні зовсім недоречні, й почне працювати на громаду, а не на цілеспрямовані дії радикалів щодо взяття під свій тотальний контроль місцевих рад напередодні виборчого процесу.


Валентина КАПІТУЛА, секретар Здолбунівської міської ради