Головне управління ДФС у Рівненській області повідомляє, що у разі, якщо отримувач гуманітарної допомоги повертає нерозподілену гуманітарну допомогу організації, яка її надала, у цьому ж звітному (податковому) періоді в якому набула таку допомогу, то таке повернення відображається у розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) – сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
   У разі повернення залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги, що обліковувався на початок звітного (податкового) періоду у розд. І Додатку ГД (показники якого відповідають показникам розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД Звіту за попередній звітний (податковий) період), таке повернення відображається у розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) – сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту.
В таких випадках при поданні Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, з відповідним поясненням щодо заповнення розд. ІІІ Додатка ГД та рядка 2.4.2 ГД Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці в Звіті.

ГУ ДФС у Рівненській області

    ГУ ДФС у Рівненській області повідомляє, що обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм Податкового кодексу України.
    Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Відповідно до п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.
    Місцеві ради обов’язково установлюють ставки єдиного податку (п.п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 ПКУ).
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами – підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку. (ЗІР 101.05)

ГУ ДФС у Рівненській області

  Як повідомили в ГУ ДФС у Рівненській області, за чотири місяці поточного року на Рівненщині 212 суб’єктів господарювання заявили бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на суму 264,5 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Рівненській області Дмитро Зайцев.
    Найбільший відсоток заявників до відшкодування сум ПДВ – це підприємства, що виробляють та експортують власну продукцію – 84,2 відсотки від загальної суми заявленого відшкодування з бюджету. Також відшкодування ПДВ заявляють підприємства, які використовують працю людей з інвалідністю – 1,3 відсотка, експортери-перевізники – 9,9 відсотків.
   «Станом на 01.05.2019 року платникам з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок повернули 258,2 млн. грн.. податку на додану вартість», - розповів керівник фіскального відомства області.
    Серед чинників, що сприяють відшкодуванню ПДВ, – запровадження єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. До того ж сервісні податкові новації створюють процес нарахування, сплати цього платежу та повернення бюджетних коштів суб’єктам господарювання максимально прозорим і комфортним. «Зі свого боку фіскальна служба реально захищає інтереси легального бізнесу, протидіючи формуванню схемного кредиту, завдяки чому створюються рівні конкурентні умови для бізнесових структур», - деталізував начальник ДФС в області.
    За результатами проведених перевірок фахівці фіскальної служби області впродовж січня квітня цього року упередили бюджетне відшкодування ПДВ на 6699,4 тисячі гривень.

    У зв’язку з впровадженням окремих Положень Закону України від 22.11.2018рр. №2628-VIII, Головне управління ДФС у Рівненській області нагадує платникам акцизного податку, що вони зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
    Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
    Також фахівці фіскальної служби звертають увагу, з 01.07.2019 буде застосовуватися оновлене визначення поняття «акцизний склад».
    Так, відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), акцизний склад - це:
- спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
- приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
    Поряд з цим вводиться поняття «акцизний склад пересувний». Згідно з пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
    Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 ПКУ.

     Ці кошти були сплачені власниками землі та землекористувачами Рівненщини до місцевих бюджетів області впродовж січня-квітня 2019 року, та майже на 40,5 млн. грн. перевищили надходження аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Рівненській області Зоя Хоній.
    За її словами земельний податок є одним із бюджетоформуючих платежів місцевих бюджетів, поступаючись за розміром податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку.
    Із загальної суми коштів, сплачених за землю, внесок юридичних осіб – підприємств, установ та організацій наближається до позначки 131,9 мільйони гривень. Щодо громадян, то їхні платежі за користування землею є дещо меншими і за звітний період становлять 12,9 мільйонів гривень.
    Зоя Хоній зауважила, що, тісна співпраця з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади в частині своєчасності отримання інформації про об’єкти оподаткування, встановлені ставки по платі за землю, надані податкові пільги та вжиття заходів, відповідно до вимог Податкового кодексу України із залучення до оподаткування таких суб’єктів господарювання - забезпечить повноту надходжень цієї плати до місцевих бюджетів області.

 ГУ ДФС у Рівненській області

    Головне управління ДФС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.8 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
    Відповідно до пункту 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).
    Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50% вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку.
    Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
    При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).
    Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30% або 50%. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
    Для отримання податкової знижки платник податків подає до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи, до 31 грудня року наступного за звітним.

ГУ ДФС у Рівненській області

 

    Як повідомили у ГУ ДФС у Рівненській області за чотири місяців 2019 року платники рентної плати за спеціальне використання води перерахували до бюджетів всіх рівнів 11,3 млн. грн., що перевищує надходження минулого року на 1,5 мільйонів гривень . Ця сума майже рівними частинами розподілена між державним та місцевими бюджетами:
- 45%, або 5,07 млн. грн. – до загального фонду державного бюджету;
- 45%, або 5,07 млн. грн. – до загального фонду місцевих бюджетів;
- 10%, або 1,13 млн. грн.. – до спеціального фонду державного бюджету.
    Саме за рахунок частини збору, що надходить до скарбниць місцевих громад, фінансуються потреби бюджетної сфери місцевих громад та соціальні програми по екологічному оздоровленню річок та водоймищ  Рівненщини.
    Головне управління ДФС у Донецькій області нагадує, що відповідно до п. 255.1 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
    Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

ГУ ДФС у Рівненській області

    Правові засади доступу до публічної інформації встановлено Законом України від 13.01.2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон). Згідно із статтею 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
    Прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» стало важливим кроком у сфері дотримання конституційних прав та свобод людини в Україні. Особливістю доступу до публічної інформації є набуття органами влади більшої відкритості та прозорості для громадян, що значно зменшує можливість зловживань та порушень.
    Станом на 01.05.2019 року до Головного управління ДФС у Рівненській надійшло 60 документів з проханням надати публічну інформацію із посиланням на Закон. За категоріями запитувачів надійшло 47 запитів від фізичних осіб та 13 від юридичних осіб. Запитувачі, зокрема зверталися з проханням надати інформацію щодо: діяльності  суб’єктів господарювання; надання копій документів; відомостей про третіх осіб; стану надходження податків тощо.
    За результатами розгляду задоволено 59 запитів, відповідно до статті 22 Закону 2939 відмовлено в задоволенні 1 запиту на інформацію.
    Нагадуємо, що запит на інформацію може бути подано до ГУ ДФС у Рівненській області особисто або надіслано поштою за адресою: 33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., по факсу (0362) 692-550 та по телефону (0362) 692-617.
    Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.

ГУ ДФС у Рівненській області

    Повідомляємо, що з дня опублікування (ІБ «Офіційний вісник України» № 28 від 12.04.2019) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80 «Про затвердження змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 283/33254.
    Вказаним наказом регламентовано порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з єдиного казначейського рахунку 3734, відкритого на ім`я ДФС.
    Разом з цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Порядку перерахування до державного бюджету через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 листопада 2017 року за № 1429/31297, на запит платника податків, в тому числі шляхом надсилання електронного повідомлення (підприємства – до ДФС, громадянина – до митниці ДФС), орган доходів і зборів надає інформацію про рух коштів платника на депозитному рахунку відповідного органу. Адреси електронної пошти ДФС та митниць ДФС, на які направляються запити про рух коштів, розміщуються на офіційному веб-порталі ДФC http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mitni-plateji/spravlyannya-mitnih-platejiv/73358.html

Рівненська митниця ДФС

    Як повідомили у Головному управлінні ДФС у Рівненській області за січень – квітень поточного року до бюджету забезпечено 1562 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 317 млн. грн. більше, ніж у аналогічному періоді 2018 року.
   За словами заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області Надії Друзюк, зростання надходжень з ЄСВ відбулося завдяки свідомому ставленню роботодавців та самозайнятих осіб до повноти та своєчасності виплати заробітної плати, якісному адмініструванню податків, сервісному обслуговуванню платників, а також проведеній цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.
  «Своєчасна сплата внесків з ЄСВ дає право громадянам на соціальний захист сьогодні  та на отримання у майбутньому виплат за різними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, в тому числі і пенсійних виплат.
   У той же час, нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомлювали важливість легального працевлаштування, яке дає право на отримання соціальних гарантій у разі втрати працездатності, права на відпустку, на субсидію, а у майбутньому – на гідне пенсійне забезпечення»- зазначила Надія Друзюк.

ГУ ДФС у Рівненській області

   ГУ ДФС у Рівненській області повідомляє, що Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175 статті 14 ПКУ).
   Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов'язання.
    Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 127 ПКУ.
У разі не нарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у т.ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
    Ті ж самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % , а втретє – 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ПКУ).
    Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, покладається на особу, визначену ПКУ, у т.ч. на податкового агента.
    Слід зазначити, що платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, визначених розділом IV ПКУ.
    Звертаємо увагу, що згідно статті 35 ПКУ щомісячно на офіційному сайті ДФС України
оприлюднюється інформація  щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням суми  боргу.
    Ознайомитися з інформацією можна на офіційному веб-сайті ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html