У зв’язку з впровадженням окремих Положень Закону України від 22.11.2018рр. №2628-VIII, Головне управління ДФС у Рівненській області нагадує платникам акцизного податку, що вони зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
    Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
    Також фахівці фіскальної служби звертають увагу, з 01.07.2019 буде застосовуватися оновлене визначення поняття «акцизний склад».
    Так, відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), акцизний склад - це:
- спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
- приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
    Поряд з цим вводиться поняття «акцизний склад пересувний». Згідно з пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
    Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 ПКУ.

     Ці кошти були сплачені власниками землі та землекористувачами Рівненщини до місцевих бюджетів області впродовж січня-квітня 2019 року, та майже на 40,5 млн. грн. перевищили надходження аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Рівненській області Зоя Хоній.
    За її словами земельний податок є одним із бюджетоформуючих платежів місцевих бюджетів, поступаючись за розміром податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку.
    Із загальної суми коштів, сплачених за землю, внесок юридичних осіб – підприємств, установ та організацій наближається до позначки 131,9 мільйони гривень. Щодо громадян, то їхні платежі за користування землею є дещо меншими і за звітний період становлять 12,9 мільйонів гривень.
    Зоя Хоній зауважила, що, тісна співпраця з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади в частині своєчасності отримання інформації про об’єкти оподаткування, встановлені ставки по платі за землю, надані податкові пільги та вжиття заходів, відповідно до вимог Податкового кодексу України із залучення до оподаткування таких суб’єктів господарювання - забезпечить повноту надходжень цієї плати до місцевих бюджетів області.

 ГУ ДФС у Рівненській області

    Головне управління ДФС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.8 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
    Відповідно до пункту 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).
    Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50% вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку.
    Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
    При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).
    Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30% або 50%. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.
    Для отримання податкової знижки платник податків подає до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи, до 31 грудня року наступного за звітним.

ГУ ДФС у Рівненській області

 

    Як повідомили у ГУ ДФС у Рівненській області за чотири місяців 2019 року платники рентної плати за спеціальне використання води перерахували до бюджетів всіх рівнів 11,3 млн. грн., що перевищує надходження минулого року на 1,5 мільйонів гривень . Ця сума майже рівними частинами розподілена між державним та місцевими бюджетами:
- 45%, або 5,07 млн. грн. – до загального фонду державного бюджету;
- 45%, або 5,07 млн. грн. – до загального фонду місцевих бюджетів;
- 10%, або 1,13 млн. грн.. – до спеціального фонду державного бюджету.
    Саме за рахунок частини збору, що надходить до скарбниць місцевих громад, фінансуються потреби бюджетної сфери місцевих громад та соціальні програми по екологічному оздоровленню річок та водоймищ  Рівненщини.
    Головне управління ДФС у Донецькій області нагадує, що відповідно до п. 255.1 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
    Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

ГУ ДФС у Рівненській області

    Правові засади доступу до публічної інформації встановлено Законом України від 13.01.2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон). Згідно із статтею 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
    Прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» стало важливим кроком у сфері дотримання конституційних прав та свобод людини в Україні. Особливістю доступу до публічної інформації є набуття органами влади більшої відкритості та прозорості для громадян, що значно зменшує можливість зловживань та порушень.
    Станом на 01.05.2019 року до Головного управління ДФС у Рівненській надійшло 60 документів з проханням надати публічну інформацію із посиланням на Закон. За категоріями запитувачів надійшло 47 запитів від фізичних осіб та 13 від юридичних осіб. Запитувачі, зокрема зверталися з проханням надати інформацію щодо: діяльності  суб’єктів господарювання; надання копій документів; відомостей про третіх осіб; стану надходження податків тощо.
    За результатами розгляду задоволено 59 запитів, відповідно до статті 22 Закону 2939 відмовлено в задоволенні 1 запиту на інформацію.
    Нагадуємо, що запит на інформацію може бути подано до ГУ ДФС у Рівненській області особисто або надіслано поштою за адресою: 33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., по факсу (0362) 692-550 та по телефону (0362) 692-617.
    Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.

ГУ ДФС у Рівненській області

    Повідомляємо, що з дня опублікування (ІБ «Офіційний вісник України» № 28 від 12.04.2019) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80 «Про затвердження змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 283/33254.
    Вказаним наказом регламентовано порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з єдиного казначейського рахунку 3734, відкритого на ім`я ДФС.
    Разом з цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІІ Порядку перерахування до державного бюджету через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 листопада 2017 року за № 1429/31297, на запит платника податків, в тому числі шляхом надсилання електронного повідомлення (підприємства – до ДФС, громадянина – до митниці ДФС), орган доходів і зборів надає інформацію про рух коштів платника на депозитному рахунку відповідного органу. Адреси електронної пошти ДФС та митниць ДФС, на які направляються запити про рух коштів, розміщуються на офіційному веб-порталі ДФC http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mitni-plateji/spravlyannya-mitnih-platejiv/73358.html

Рівненська митниця ДФС

    Як повідомили у Головному управлінні ДФС у Рівненській області за січень – квітень поточного року до бюджету забезпечено 1562 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 317 млн. грн. більше, ніж у аналогічному періоді 2018 року.
   За словами заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області Надії Друзюк, зростання надходжень з ЄСВ відбулося завдяки свідомому ставленню роботодавців та самозайнятих осіб до повноти та своєчасності виплати заробітної плати, якісному адмініструванню податків, сервісному обслуговуванню платників, а також проведеній цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.
  «Своєчасна сплата внесків з ЄСВ дає право громадянам на соціальний захист сьогодні  та на отримання у майбутньому виплат за різними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, в тому числі і пенсійних виплат.
   У той же час, нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомлювали важливість легального працевлаштування, яке дає право на отримання соціальних гарантій у разі втрати працездатності, права на відпустку, на субсидію, а у майбутньому – на гідне пенсійне забезпечення»- зазначила Надія Друзюк.

ГУ ДФС у Рівненській області

   ГУ ДФС у Рівненській області повідомляє, що Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175 статті 14 ПКУ).
   Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов'язання.
    Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 127 ПКУ.
У разі не нарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у т.ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
    Ті ж самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % , а втретє – 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ПКУ).
    Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, покладається на особу, визначену ПКУ, у т.ч. на податкового агента.
    Слід зазначити, що платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, визначених розділом IV ПКУ.
    Звертаємо увагу, що згідно статті 35 ПКУ щомісячно на офіційному сайті ДФС України
оприлюднюється інформація  щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням суми  боргу.
    Ознайомитися з інформацією можна на офіційному веб-сайті ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html

 

   В січні-квітні 2019 року загальний товарообіг в зоні діяльності Рівненської митниці ДФС склав 366 млн. 800 тис. доларів США. Про це сьогодні повідомив в.о. начальника Рівненської митниці ДФС Іванов Іван Іванович.
   За його словами, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності найбільше імпортували до України автомобілі легкові; добрива мінеральні; клапана запобіжні; форми для лиття скла; аміак безводний; карбонати; смоли фенолоальдегідні; паливні елементи (твели); трактори; вантажні автомобілі; вугілля кам’яне; причепи та напівпричепи; арматуру для трубопроводів; трансформатори; скло; комбайни; катки дорожні; фунгіциди; рибу морожену; машини формувальні. Експортували, в основному меблі для сидіння, банки скляні для консервування, соєві боби, фанеру клеєну, мінеральні добрива, листи для клеєної фанери, лісоматеріали необроблені, гальку, гравій, щебінь, олію соняшникову, деревину паливну, м`ясо охолоджене, одяг, ягоди чорниці заморожені.
    Варто зазначити що у порівнянні з січнем - квітнем 2018 року загальний товарообіг збільшився на 12,2 млн. доларів США (3,4%). Зокрема обсяг експорту зменшився на 2,6 млн. доларів США, а імпорт збільшився - на 9,6 млн. доларів США.
    Кількість учасників ЗЕД, які здійснювали зовнішньоторговельні операції в зоні діяльності Рівненської митниці ДФС з початку року становить 1022.

Рівненська митниця ДФС України

Місцеві бюджети Рівненської області отримали 4,5 мільйона гривень від плати за ліцензії

Як повідомили в Управлінні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Рівненській області, на території області зареєстровано та здійснюють діяльність в сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 2396 суб’єктів господарювання, яким видано 6265 ліцензій.

За право торгувати алкогольними та тютюновими виробами в роздрібній торгівлі сплачено за перший квартал поточного року до місцевих бюджетів області 3874,8 тис. грн., та 590 тис. грн. за право оптової торгівлі.

Працівниками Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, протягом трьох місяців поточного року, видано 1476 ліцензій, з них:

-        на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - 828,

-         на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - 648.

За цей же період     анульовано дію 244 ліцензій, з них:

-         на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями -121,

-          на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами -123.

В зв’язку з несвоєчасним перерахуванням суб’єктами господарювання коштів за щоквартальні оплати за ліцензії, призупинено дію 31 ліцензії.

Ліцензія видається фіскальною службою за заявою суб'єкта господарювання не пізніше 10 календарних днів з дня одержання документів. З реєстром виданих призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у Рівненській області можна ознайомитися на сайті фіскальної служби: http://rv.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

ГУ ДФС у Рівненській області

 

Податок на нерухоме майно, порядок нарахування та сплати

Головне управління ДФС у Рівненській області нагадує власникам нерухомого майна, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

     а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ:

1)     для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

2)     для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

3) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

     б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

     в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

     г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

     ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

ГУ ДФС у Рівненській області

 

     Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління податків і зборів з юридичних осіб Вікторчук О.І. Тема «гарячої лінії»: «Особливості оподаткування юридичних осіб». Надаємо відповіді на запитання, що надійшли під час сеансу телефонного зв’язку.
   За якою формою та яким чином подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі наявності обмеження системного програмного забезпечення?
    Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
    Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник податку подає до Державної фіскальної служби в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
    Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
    Обмеження пов’язане з обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.
    Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

    Чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність та яким чином, якщо виявлені помилки у фінансовій звітності не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?
    Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), таке уточнення здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
    Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

  На підставі яких документів визначається належність будівлі до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»?
    Фактичне головне призначення кожного конкретного об’єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, тому платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об’єкта нерухомості доцільно звертатись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно – будівельного контролю та нагляду.

    Чи може юридична особа подати через Електронний кабінет заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви?
    За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
    Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

     За які земельні ділянки юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи повинні сплачувати земельний податок?
    Юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
  За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, такі юридичні особи сплачують земельний податок на загальних підставах.

   Чи вносить орган ліцензування до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами інформацію про здійснення плати за таку ліцензію?
    Пунктом 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема, передбачено, що на зворотному боці ліцензії зазначаються відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію.