У відповідності до статті 27 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 №1105 допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім”ї, які перебували на її утриманні (дружини(чоловіка); дітей, братів, сестер та онуків які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів професійно - технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років; батька, матері, діда та баби за прямою лінією спорідненості.
    Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім”ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).
    Зазначена допомога надається застрахованій особі, члену сім”ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.
    Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім”ї померлого, або особі, яка здійснила поховання, на підставі:
- оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть;
- копії свідоцтва про смерть (завірена страхувальником на підставі оригіналу),
    Допомога на поховання члена сім”ї застрахованої особи (який перебував на утриманні) призначається застрахованій особі на підставі:
- оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть;
- копії свідоцтва про смерть (завірена страхувальником на підставі оригіналу),
- довідки з місця проживання про проживання померлого члена сім”ї разом із застрахованою особою;
- оригіналів довідок виданих територіальними органами Пенсійного фонду України, Державного центру зайнятості, Державної фіскальної служби, які підтверджують відсутність у померлого члена сім”ї самостійних джерел до існування.
    Допомога на поховання надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. На сьогоднішній день розмір допомоги на поховання за рахунок коштів Фонду становить 2200 грн.

    Кожна жінка, яка готується стати мамою, має право на отримання допомоги по вагітності та пологам. Розглянемо особливості надання цієї допомоги для для жінок, які працюють за сумісництвом.
    За частиною 1 ст.30 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105 “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування” матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи й за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    Якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньоденної заробітної плати проводиться страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період в такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо відповідно до п.30 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінетк Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (в редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439, діє з 04.07.2015 р.).
    Страхові випадки сумісникам по вагітності та пологах проводяться на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченого підписом керівника і скріпленого печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п.29 Порядку, якщо впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов”язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж – менш як шість місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку допомоги по вагітності та пологах виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вищої від двократного розміру мінімальної заробітної плати та не меншої за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
    Згідно з ч.1 ст.25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв”язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. При цьому допомога по вагітності та пологах за 180 календарних днів виплачується лише жінкам віднесеним до 1-3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки з 01 січня 2015 року скасовано зону посиленого радіоекологічного контролю та пільги для 4 категорії постраждалих осіб.
    Водночас робочі органи Фонду, проводячи контрольні заходи, пов”язані із нарахуванням та виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам, у разі виявлення підозри щодо заволодіння страхувальником коштами Фонду через прийняття на роботу жінки на останньому місяці вагітності проводять розгляд справи разом із контролюючими та правоохоронними органами.

Ірина Філонюк
Спеціаліст 1-ї категорії Здолбунівської
міжрайонної виконавчої дирекції Рівненського
обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності

    З наближенням пори відпусток до Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності почастішали звернення застрахованих осіб щодо отримання путівок на санаторно-курортне та відновлювальне лікування.
    У зв’язку з цим повідомляємо, що з 01 січня 2015 року забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування за рахунок коштів Фонду не передбачено.
    Однак, застраховані особи, які хворіють, матимуть можливість на лікувування у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів Моршина, Трускавця, Хмільника, Закарпаття та інших курортів.
    Важливою відмінністю реабілітаційної путівки є те, що вона видається для лікування застрахованої особи або її дитини – безкоштовно, а направлення на доліковування в санаторій проводиться безпосередньо із стаціонару з видачею листка непрацездатності. Путівки видаються тільки у випадках захворювань або травм, не пов’язаних з нещасним випадком на виробництві. При цьому, застрахована особа має надати довідку для отримання путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу підписану керівником, головним бухгалтером і головою комісії із соціального страхування підприємства, організації на якому працює, скріплену печаткою підприємства та завірену районною (міжрайонною) міською виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем обліку підприємства.
    Протягом календарного року застрахована особа може скористатися лише однією санаторно-курортною путівкою на відновлювальне лікування, що оплачена за рахунок коштів Фонду. Передача виданої реабілітаційної путівки іншим особам, поділ її на декількох осіб, зменшення терміну лікування – забороняється, тобто це буде порушення режиму лікування і оплата лікарняного не проводиться.
    У зв’язку з вищевикладеним застрахованим особам, які потребують реабілітаційне лікування за направленням слід звертатись до лікуючого лікаря профільних відділень, лікувально- профілактичних закладів, а ті, в свою чергу, мають здійснити відбір хворих для лікувування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів згідно із медичними показниками.

Провідний спеціаліст Здолбунівської міжрайонної
виконавчої дирекції Рівненського обласного
відділення Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності Прокопчук Л.М.

    Травми невиробничого характеру на сьогоднішній день, на жаль, досить часті явища. Лише за за період з 01.01.2016 по 01.05.2016 року у Здолбунівському та Острозькому районах зафіксовано 98 випадків невиробничого травматизму, які було оплачено за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а це на 16 випадків більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Як не дивно, але найбільшу питому вагу всіх нещасних випадків невиробничого характеру складають саме побутові травми. Це зазвичай нещасні випадки в будинках, дворах і на присадибних ділянках, під час відпочинку, під час ігор тощо. В усьому світі побутові травми становлять майже половину всіх травм, що виникають поза робочим часом, які за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням належать до страхових випадків.
    Звичайно, від таких випадків ніхто з нас не може бути застрахований на 100 відсотків, однак про елементарні заходи власної безпеки варто пам’ятати.
    У разі, коли уникнути нещасного випадку невиробничого характеру все ж таки не вдалось, слід дотримуватись порядку його обліку та розслідування. В цьому питанні необхідно користуватися Порядком розслідування та обліку випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2001р. № 270 (далі - Порядок). Згідно з п.2 Порядку, під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо.
    Пунктом 3 Порядку № 270 чітко визначено нещасні випадки невиробничого характеру, які підлягають розслідуванню, але варто відзначити, що такі випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Ця процедура проводиться з метою визначення обставин та причин нещасного випадку, а на підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
    У разі, коли застрахована особа за результатами розслідування, отримала травму внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням, то їй буде відмовлено в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
    Відповідно до Порядку, нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, а рішення щодо розслідування нещасного випадку ухвалюється керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу. При цьому до уваги беруться пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника організації, на території чи об’єкті якої стався нещасний випадок.
    Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.
    За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). Необхідна кількість примірників акту визначається в кожному окремому випадку.
    Невиробничий травматизм через свою високу частоту і тяжкість, економічну та фізичну шкоду для потерпілих і складну організацію лікування має велике соціальне значення. До попереджувальних заходів належить навчання громадян загальним методам групового та індивідуального захисту під час виникнення нещасних випадків, що призводять до травми.

Здолбунівська МВД РОВ ФССзТВП
Спеціаліст 1- ї категорії
Фільварченко М.М.

    Здолбунівська міжрайонна виконавча дирекція Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомляє, що з 1 січня 2016 року фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов”язані сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотків. Тобто фізичні особи-підприємці відносяться до категорії страхувальників на загальних підставах і мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 р. №1105 за умови сплати страхових внесків до Фонду.
    При настанні страхового випадку з фізичною особою-підприємцем така особа має подати наступні документи до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду:
- довідку з територіального фіскального органу про сплату єдиного внеску;
- копії квитанцій про сплату єдиного внеску за розрахунковий період та місяць настання страхової виплати;
- копію листка непрацездатності;
- заяву-розрахунок на фінансування матеріального забезпечення;
- розрахунковий рахунок відкритий в банку, для фінансування матеріального забезпечення.
    Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 12.03.2016 року № 72/18/99-16 та Виконавчої дирекції Фонду від 15.03.2016 року №2.4-17-410, фінансування матеріального забезпечення фізичним особам-підприємцям має здійснюватися робочими органами Фонду на підставі заяви-розрахунку, форма якої затверджена Порядком № 26.   Отже, заяви-розрахунки, подані фізичними особами-підприємцями, як страхувальниками, повинні бути профінансовані робочими органами Фонду протягом десяти робочих днів після їх надходження.
   Вважаємо, що після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, фізична особа-підприємець повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, за неутримання яких несеться відповідальність.
    При цьому, слід зазначити, що отриманий фізичною особою-підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність вид матеріального забезпечення (допомоги по вагітності та пологах, допомоги на поховання) (крім пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) від Фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
   Страхувальники зобов’язані вести облік коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. Тобто, загальна сума нарахованих фізичною особою-підприємцем витрат на матеріальне забезпечення та сума отриманого фінансування мають бути відображені ним у звіті по коштах загальнообов»язкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за формою Ф4-ФССзТВП, поданому до робочого органу Фонду, що підтверджує виконання зобов’язань Фонду в частині забезпечення фінансування страхувальника за рахунок коштів Фонду.

Спеціаліст 1-ї категорії
Здолбунівської МВД РОВ ФСС з ТВП  І.В. Філонюк

З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін    до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464. 
Відповідно до внесених змін, з 01.01.2016 розмір єдиного внеску майже для усіх категорій платників визначено на рівні 22 відсотки до бази нарахування (крім пільгових категорій), в тому числі для:
-роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);
-фізичних осіб - підприємців, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
-осіб, які  провадять незалежну професійну діяльність.
Із суми сплаченого єдиного внеску здійснюється розподіл коштів на фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.     
Враховуючи те, що з єдиного соціального внеску кошти пропорційно надходять і до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то усі вище перераховані особи мають право на матеріальне забезпечення та послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105. 
З 01.01.2016 фізична особа – підприємець, яка сплачує за себе особисто єдиний соціальний внесок, виходячи із доходу, стає застрахованою особою у соціальному страхуванні автоматично.
При настанні страхового випадку з фізичною особою – підприємцем ( особисто) така особа має право звернутись з заявою-розрахунком для здійснення фінансування матеріального забезпечення по листках непрацездатності до робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем реєстрації.      
До заяви – розрахунку таким особам необхідно долучити довідку Державної фіскальної служби про сплату єдиного соціального внеску особисто за себе, або копії квитанцій, засвідчених належним чином та копію самого листка непрацездатності, який включено до заяви – розрахунку. 
Розрахунок виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (в редакції від 26.06.2015) ( далі – Порядок № 1266).
Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, обчислюється на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску  на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС. Розрахунок проводиться включаючи дохід за попередніх 12 календарних місяців
Якщо до 01.01.2016 фізична особа – підприємець сплачувала єдиний соціальний внесок відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, то відповідно місяці сплати включаються до розрахункового періоду при розрахунку середньоденного доходу. 
Враховуючи те, що розрахунок страхових виплат повинен здійснюватися на підставі відомостей, що включаються до звіту зазначеного в пункті 32 Порядку № 1266, а також те, що отримання даних робочими органами Фонду з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до завершення звітного періоду є неможливим, тому розрахунок матеріального забезпечення фізичними особами-платниками єдиного внеску до моменту наповнення реєстру необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку. При цьому слід враховувати, що для фізичних осіб-платників єдиного внеску визначено спеціальні строки сплати єдиного внеску, відповідно до ст. 9 Закону № 2464.
При складанні та поданні до робочих органів Фонду звіту по страхових коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою Ф4 - ФСС з ТВП у 2016,  ФОП залежно від його статусу має подати окремо: 
-звіт по витратах на матеріальне забезпечення застрахованих осіб, які працюють по укладених трудових договорах ( як роботодавець);
-звіт по витратах на матеріальне забезпечення особисто.
З 01.01.2016 право на матеріальне забезпечення у соціальному страхуванні відповідно до укладених договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування залишається для наступної категорії осіб:
-члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;
-особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України
Усі укладені раніше укладені договори про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування підлягають розірванню в односторонньому порядку органами Державної фіскальної служби. 
З приводу матеріального забезпечення за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності з 01.01.2016 фізичних осіб- підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність надано роз`яснення Міністерством соціальної політики листом від 12.03.2016 № 72/18/99-16 та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом від 15.03.2016 № 2.4-17-410.
Ірина Філонюк
Спеціаліст 1-ї категорії
Здолбунівської міжрайонної 
виконавчої дирекції ФСС з ТВП 
 

    З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464.
    Відповідно до внесених змін, з 01.01.2016 розмір єдиного внеску майже для усіх категорій платників визначено на рівні 22 відсотки до бази нарахування (крім пільгових категорій), в тому числі для:
- роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);
- фізичних осіб - підприємців, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
- осіб, які провадять провадять незалежну професійну діяльність.
Із суми сплаченого єдиного внеску здійснюється розподіл коштів на фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
    Враховуючи те, що з єдиного соціального внеску кошти пропорційно надходять і до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то усі вище перераховані особи мають право на матеріальне забезпечення та послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105.
    З 01.01.2016 фізична особа – підприємець, яка сплачує за себе особисто єдиний соціальний внесок, виходячи із доходу, стає застрахованою особою у соціальному страхуванні автоматично.
    При настанні страхового випадку з фізичною особою – підприємцем ( особисто) така особа має право звернутись з заявою-розрахунком для здійснення фінансування матеріального забезпечення по листках непрацездатності до робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем реєстрації.
   До заяви – розрахунку таким особам необхідно долучити довідку Державної фіскальної служби про сплату єдиного соціального внеску особисто за себе, або копії квитанцій, засвідчених належним чином та копію самого листка непрацездатності, який включено до заяви – розрахунку.
    Розрахунок виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (в редакції від 26.06.2015) ( далі – Порядок № 1266).
    Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, обчислюється на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС. Розрахунок проводиться включаючи дохід за попередніх 12 календарних місяців
    Якщо до 01.01.2016 фізична особа – підприємець сплачувала єдиний соціальний внесок відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то відповідно місяці сплати включаються до розрахункового періоду при розрахунку середньоденного доходу.
    Враховуючи те, що розрахунок страхових виплат повинен здійснюватися на підставі відомостей, що включаються до звіту зазначеного в пункті 32 Порядку № 1266, а також те, що отримання даних робочими органами Фонду з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування до завершення звітного періоду є неможливим, тому розрахунок матеріального забезпечення фізичними особами-платниками єдиного внеску до моменту наповнення реєстру необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку. При цьому слід враховувати, що для фізичних осіб-платників єдиного внеску визначено спеціальні строки сплати єдиного внеску, відповідно до ст. 9 Закону № 2464.

    При складанні та поданні до робочих органів Фонду звіту по страхових коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою Ф4 - ФСС з ТВП у 2016, ФОП залежно від його статусу має подати окремо:
- звіт по витратах на матеріальне забезпечення застрахованих осіб, які працюють по укладених трудових договорах ( як роботодавець);
- звіт по витратах на матеріальне забезпечення особисто.
    З 01.01.2016 право на матеріальне забезпечення у соціальному страхуванні відповідно до укладених договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування залишається для наступної категорії осіб:
- члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;
- особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України
    Усі укладені раніше укладені договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування підлягають розірванню в односторонньому порядку органами Державної фіскальної служби.
    З приводу матеріального забезпечення за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з 01.01.2016 фізичних осіб- підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність надано роз'яснення Міністерством соціальної політики листом від 12.03.2016 № 72/18/99-16 та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом від 15.03.2016 № 2.4-17-410.

Ірина Філонюк
Спеціаліст 1-ї категорії
Здолбунівської міжрайонної
виконавчої дирекції ФСС з ТВП

Працівники Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції РОВ ФСС з ТВП неодноразово піднімали та обговорювали питання правильності створення та оформлення документів комісії (уповноваженого) із соціального страхування на семінарах та навчанняхякі проводили зі страхувальниками Здолбунівського та Острозького районів. Однак, як свідчить практика, на сьогоднішній день є ряд порушень при оформленні установчих документів про створення комісії (уповноваженого). Тому варто нагадати основні аспекти порушеної теми.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування діє відповідно до частини 3 статті 30 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (в редакції від 28.12.2014 р.) і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Постановою правління Фонду «Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації» № 25 від 23.06.2008 р., а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до Положення про комісію із соціального страхування на підприємствах, установах, організаціях, у приватних підприємців, де використовується праця найманих працівників, незалежно від форм власності і господарювання в обов’язковому порядку створюється комісія із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності витратами, зумовленими похованням (далі – комісія із соціального страхування).
Комісія із соціального страхування створюється на підприємствах, установах, організаціях, де працює понад 15 осіб. Якщо ж налічується 15 і менше працюючих, то на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування.
Комісія обирається на паритетних засадах з представників адміністрації та профспілкової організації або іншого уповноваженого найманими працівниками органу. Кількість членів комісії Положенням не визначено, тому це питання має вирішуватися у кожному конкретному випадку залежно від чисельності працюючих на даному підприємстві. Особливу увагу потрібно приділяти контролю за строками повноважень комісії.
Спільним рішенням адміністрація підприємства і профспілковий комітет (або інший уповноважений найманими працівниками орган) визначають кількість членів комісії від кожної сторони та термін, на який комісія обирається. Далі кожна із сторін у рівній кількості делегує своїх представників до її складу. При цьому рішення про делегування представників до комісії із соціального страхування оформляються: роботодавцем - його наказом, представників застрахованих осіб - постановою виборного органу профспілкової організації або іншого уповноваженого найманими працівниками органу. Якщо на підприємстві є кілька профспілкових організацій, то в такому разі має бути створений об'єднаний представницький орган цих профспілок, який і повинен делегувати своїх представників до складу комісії. Свої обов'язки члени комісії виконують, як правило, на громадських засадах. До складу членів комісії насамперед повинні входити спеціалісти і працівники фінансової, соціальної та медичних служб, управлінських та кадрових структур.
Основною формою роботи комісії є засідання, що проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць, які підтверджуються відповідно оформленим протоколом засідання комісії визначеного зразка.
Комісія приймає рішення про призначення (або про відмову в призначенні чи припинення виплат) допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, по вагітності та пологах, на поховання застрахованої особи, а також членів сім”ї, які перебували на її утриманні. При цьому комісія розглядає правильність видачі та продовження листків непрацездатності, інших документів, які є підставою для надання допомоги, а також:
- здійснює контроль за правильним нарахуванням сум матеріального забезпечення застрахованим особам і своєчасним направленням до робочих органів відділень Фонду відповідних заяв-розрахунків;
- бере участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб на підприємстві, дотримання хворими призначеного режиму лікування;
- проводить щоквартальний аналіз використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підприємстві, веде облік осіб, які часто і довго хворіють, інформує власника або уповноважений ним орган та представника застрахованих осіб і вносить пропозиції з питань зниження рівня захворюваності;
- здійснює облік осіб, які отримали л/н у зв’язку із невиробничими травмами, проводить розслідування таких випадків;
- веде облік застрахованих осіб, їх дітей, а також осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, оздоровлення у дитячих санаторіях.
Крім того, комісія приймає рішення про виділення путівок на санаторно-курортне лікування та до санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів.
Відповідно змін до Положення про комісію із соціального страхування, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов’язана перевіряти не тільки підставу і правильність видачі листків непрацездатності, але й правильність їх заповнення.
Комісія із соціального страхування не є органом ні власника, ні профспілкового комітету. Проте вона підзвітна як адміністрації підприємства, так і профспілковому комітету. Крім того, робота комісії підлягає перевірці органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Здолбунівська міжрайонна
виконавча дирекція ФСС з ТВП
Ірина Філонюк
 
У зв’язку з численними зверненнями страхувальників до Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції Рівненського обласного фідділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з приводу надання роз’яснень щодо правильності оформлення бланків листків непрацездатності лікувально-профілактичними закладами і можливості їх оплати за рахунок коштів Фонду нагадуємо основні вимоги до правильного оформлення листків непрацездатності.
Листок непрацездатності ― це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та надання матеріального забезпечення застрахованим особам у разі тимчасової непрацездатності й вагітності та пологів. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом ― копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи (ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105 – ХІV (в редакції від 28.12.2014 року). У разі виявлення порушень у заповненні листка непрацездатності комісія із соціального страхування або застрахована особа має звернутися до закладу охорони здоров’я, що видав листок непрацездатності, для виправлення та його дооформлення.
Порядок заповнення ЛН визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція).
Бланк ЛН складається з трьох частин: корінця, лицьового та зворотного боків. У медичному закладі заповнюється корінець і лицьовий бік ЛН. Лицьовий бік бланка листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником із медичною освітою. Згідно п.1 Інструкції, записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції на лицьовому боці ЛН вказують:
- підкреслюється слово «первинний» або «продовження» із зазначенням номера та серії попереднього листка непрацездатності в разі його продовження.
- повну назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що підтверджується штампом і печаткою цього закладу «Для листків непрацездатності»;
- дату видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами назва місяця, цифрою вказується рік);
- прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю);
- вік (кількість повних років цифрами);
- стать (підкреслюється);
- місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, на якому працює непрацездатний (повністю). Найчастіше трапляються помилки при заповненні листків, коли зазначаються назва та місцезнаходження юридичної особи. Цивільний кодекс України говорить, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму, найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Місцезнаходженням юридичної особи визначається місце її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та вказується в її установчих документах.
- у графі "Причина непрацездатності:" слід обов'язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи. Пункти 2, 4 виправленню не підлягають.
- у графі "Режим:" обов'язково вказати режим, який призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо. У разі недотримання хворим призначеного режиму лікар повинен записати дату порушення у графі «Відмітка про порушення режиму» і засвідчити цей запис своїм підписом. Вид порушення викладається у графі «Примітка».До порушень належать, зокрема, такі: невчасне прибуття на прийом до лікаря, лікарсько-консультативної комісії або медико-соціальної експертної комісії; алкогольне, токсичне, наркотичне сп’яніння під час лікування; вихід на роботу в період хвороби; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду; самовільне залишення закладу охорони здоров’я; відмова від направлення на МСЕК.
- про перебування непрацездатної особи в стаціонарі свідчить запис у графі «Перебував у стаціонарі», де вказуються дати прибуття та виписки зі стаціонарного відділення.
- особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза місцем постійного проживання (роботи), ЛН видається за підписом головного лікаря у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю», який засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я.
- Графа «Звільнення від роботи» заповнюється внесенням послідовних записів про періоди непрацездатності:
1. у першому стовпчику «З якого числа» лікар арабськими цифрами вказує дату видачі ЛН (число, місяць, рік);
2. у другому стовпчику «До якого числа включно» словами лікар записує дату продовження ЛН (число і місяць);
3. у третьому стовпчику зазначаються посада та прізвище лікаря (завідувача відділення або голови ЛКК відповідно)
4. у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря»  запис засвідчується підписом лікаря та його печаткою.
5. Число і місяць, коли працівник має приступити до роботи, записують словами в графі «Стати до роботи». У цьому записі вказується прізвище лікаря, засвідчене його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». У разі смерті застрахованої особи в графі «Стати до роботи» зазначають «помер» і вказується дата смерті
- У разі продовження тимчасової непрацездатності лікар повинен підкреслити слова «Продовжує хворіти» і вказати номер нового ЛН.
- У разі коли допущено помилки в тексті, здійснюється його виправлення, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». Пункти 2 і 4 графи «Причина непрацездатності» виправленню не підлягають. Під час заповнення листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень на бланку.
У разі втрати ЛН лікуючим лікарем видається дублікат ЛН за умови надання особою довідки з місця роботи про те, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за цим ЛН не проводилася. У верхньому правому куті ЛН зазначається «дублікат», у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що засвідчується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови ЛКК. У медичній картці амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН.
Отже, як сказано вище, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином оформлений листок непрацездатності. Обов’язок щодо перевірки правильності заповнення листка непрацездатності покладено на комісії із соціального страхування, створені роботодавцями.
Заповнення листка непрацездатності при направленні на огляд МСЕК.
ЛН містить кілька граф, у яких фіксується проходження хворим МСЕК та її висновок. У графі «Направлений до МСЕК» записується дата направлення документів хворого до МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК. У графі «Оглянутий у МСЕК» зазначається дата огляду хворого. У рядку «Висновок МСЕК»  робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК: 
- "визнаний інвалідом певної групи та категорії";
- "інвалідом не визнаний, потребує долікування";
- "інвалідом не визнаний, працездатний". 
У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності обов’язково вказується в ЛН і має збігатися з днем надходження (реєстрації) до МСЕК документів, потрібних для огляду хворого (п. 3.11 Інструкції). Цією датою ЛН закривається. Якщо інвалідність не встановлено, але працівника визнано непрацездатним, то на підставі висновку МСЕК ЛН продовжується за рішенням ЛКК закладу охорони здоров’я. Якщо працівника визнано працездатним, у графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.
Заповнення листка непрацездатності виданого у зв’язку з вагітністю та пологами.
- у графі «Діагноз первинний» ― термін вагітності на час звернення;
- у графі «Діагноз заключний» ― орієнтовний термін пологів;
- у графі «Причина непрацездатності:» ― «вагітність та пологи»;
- у графі «Режим:» ― «амбулаторний та стаціонарний»;
- у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття листка непрацездатності; (126 днів та 180 днів для жінок віднесених до І–ІІІ категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС)
- у графі «Стати до роботи» ― дата закінчення відпустки по вагітності та пологах. (126-й день або 180-й день відповідно).
Листок непрацездатності, виданий у зв’язку з вагітністю та пологами, затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок ― додатково керівником закладу охорони здоров’я. Листок непрацездатності завіряється печаткою закладу охорони здоров’я. Додаткові дні післяпологової відпустки при патологічних пологах і багатоплідній вагітності оформлюються окремим (додатковим) листком непрацездатності, який видається за місцем спостереження вагітної, і також як і основний ЛН, затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок ще й керівником цього медичного закладу. Цей ЛН видається на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до І–ІІІ категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Здолбунівська МВД 
РОВ ФССзТВП Ірина Філонюк