Новомильське городище, розташоване на північно-східній околиці села Новомильськ, є важливою історичною пам’яткою Здолбунівщини. Це місце, згадуване у хроніках 1151 року, було свідком історичної події – зустрічі Володимира Галицького та Андрія Юрійовича, ключових постатей давньоруської історії.
Відомість про городище датується кінцем XIX століття. За археологічними знахідками, у X столітті тут існувало неукріплене поселення, яке до наступного століття перетворилося на могутню фортецю, розташовану на височині. Це місце стало свідком значних історичних подій, включаючи напади та облоги.
Життя укріпленого поселення припинилося приблизно в середині XIII століття, можливо, через навалу Батия на Південну Русь. Ця подія залишила неоднозначний слід у історії, але історичне значення городища безсумнівне.
Новомильське городище оточене численними легендами та переказами. Одна з найбільш відомих історій, записана краєзнавцем Юрієм Корнійчуком, розповідає про трагічну долю княжни, яка зрадила рідні замкові укріплення, надіславши стрілу з планом оборони до ворожого війська. Її батько, князь Мильський, у відповідь на зраду наказав замурувати дочку в стінах вежі. Ця історія відображає драматизм та міфологію, які огортають це давнє поселення.
Збереження і вивчення Новомильського городища має велике значення для розуміння історії та культури регіону. Воно є яскравим свідченням минулого, яке продовжує надихати дослідників та місцевих жителів на збереження та поширення знань про це непересічне історичне місце.
