Благовіщенський костел у Клевані
Благовіщенський костел у Клевані є важливою релігійною та історичною пам’яткою Рівненської області, розташованою у селищі міського типу Клевань. Зведений у стилі раннього бароко між 1610 та 1630 роками, цей римо-католицький храм був заснований князем Юрієм Чорторийським, який став першим у своєму роду, хто перейшов з православ’я на католицизм. Цей крок відзначив новий етап у розвитку релігійного життя регіону, оскільки князь вирішив підтвердити свою віру, спорудивши костел на місці раніше існуючого дерев’яного храму.
Протягом своєї історії, Благовіщенський костел пережив багато змін та випробувань, включаючи пожежу у 1739 році, яка майже повністю знищила оригінальну дерев’яну структуру, залишивши лише стіни. Відновлення тривало вісім років, але сучасна будівля майже не має оригінального оздоблення. Цікаво, що основний скарб костелу – алтарний образ, створений у XVII столітті, не зберігся до наших днів через радянські часи, які не сприяли збереженню релігійних цінностей.
Під час радянської епохи храм було зачинено та використано спочатку як лабораторію для хімічних досліджень, а потім як амбар для зберігання зерна, що призвело до пошкодження старовинних фресок і появи грибка на стінах. З 1991 року, після розпаду СРСР, костел було повернуто католицькій громаді, і розпочалася його реставрація.
Архітектурно костел представляє собою тринавну базиліку з вівтарною абсидою, нартексом і двома двоярусними вежами на головному фасаді, які криті дахами-шатрами. Фасади будівлі відзначаються своєю простотою і позбавленість декору, з певною пластичністю, наданою заокругленнями кутів, що з’єднують головну наву з бічними вежами.
Відновлення та збереження БлаговіБлаговіщенський костел у Клевані є видатним прикладом ранньобарокової архітектури, який зберігає багату історію та культурну спадщину Рівненської області. Заснований у період між 1610 та 1630 роками князем Юрієм Чорторийським, храм став символом релігійної зміни та культурного розвитку регіону. Історія костелу відображає значні історичні перетворення, включаючи зміну релігійних переконань князя, відбудову після пожежі, і занепад під час радянської влади, коли храм використовувався не за призначенням, що призвело до пошкодження інтер’єрів і знищення старовинних фресок.
Архітектурно костел представляє собою тринавну базиліку з характерними для барокового стилю елементами, включаючи вівтарну абсиду, нартекс, та величні двоярусні вежі на головному фасаді. Простота і суворість фасадів, разом з мінімалістичним декором, акцентують архітектурну масу будівлі, надаючи їй виразної пластичності та величі.
Сьогодні Благовіщенський костел є не лише місцем культу для католицької громади, а й важливим туристичним об’єктом, що приваблює відвідувачів своєю історією та архітектурою. Після повернення будівлі громаді з 1991 року, розпочалася її реставрація, спрямована на відновлення історичного вигляду та збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь.
Білі гори
Білі гори поблизу Рівного, розташовані в селі Рубче, Рівненської області, є унікальною і водночас дискусійною туристичною локацією. Вони складаються з фосфогіпсових териконів – хімічних відходів виробництва фосфорної кислоти на підприємстві “Рівнеазот”. Це місце приваблює численних відвідувачів своєю незвичайною красою і стало популярним завдяки соціальним мережам, де туристи часто діляться фотографіями на фоні цих “сніжних горбів”.
Однак, попри свою візуальну привабливість, Білі гори несуть у собі певні ризики. Хоча фосфогіпс, з якого складаються гори, не є дуже небезпечним, його надмірна кількість може забруднювати навколишнє середовище, зокрема річку Горинь та підземні джерела. Експерти зазначають, що хоча для людей безпосередньо перебування на териконах може бути безпечним, фосфогіпсові відходи мають шкідливий вплив на довкілля.
Цікаво, що місцеві дослідники та екологи з Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному розробили систему, яка дозволяє мінімізувати вплив відходів на довкілля. Зокрема, було впроваджено технологію розбавлення води, що фільтрується через терикони, з метою запобігання потраплянню шкідливих речовин у річку. Такі ініціативи демонструють зусилля зі зменшення негативного впливу індустріальної діяльності на природу.
Тараканівський форт
Тараканівський форт, також відомий як Форт-застава Дубно або Нова Дубенська фортеця, є значущою архітектурною пам’яткою XIX століття, розташованою неподалік села Тараканів у Дубенському районі Рівненської області. Він представляє собою оборонну споруду, розташовану в мальовничій місцевості над річкою Іквою, і є яскравим прикладом військової архітектури того часу. Форт має форму ромба, оточений глибоким ровом з земляними валами та укріпленими стінами, а в його центральній частині розташована двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи.
Будівництво форту розпочалося у 60-х роках XIX століття і було частиною великого проєкту зведення укріплених районів під керівництвом відомого військового інженера Едуарда Тотлебена. Основними матеріалами, використаними у будівництві, були камінь, цегла та бетон – новітній на той час матеріал. Закінчення будівництва форту у 1890 році символізувало його готовність та важливість для оборонних потреб імперії.
Протягом своєї історії Тараканівський форт був свідком багатьох воєнних подій, включаючи Першу світову та Польсько-радянську війну. У часи Другої світової війни він мало використовувався і після війни перетворився на занедбаний об’єкт. Попри спроби використати його в господарських цілях, висока вологість та інші фактори зробили це неможливим. Сьогодні форт є популярним місцем серед туристів і дослідників, завдяки своїй історичній цінності та унікальній архітектурі.
Дубенський замок
Дубенський замок, розташований у місті Дубно Рівненської області, є видатною пам’яткою історії, культури та архітектури України. Заснований у XVI столітті, замок слугував родовим маєтком князів Острозьких і переходив від однієї князівської династії до іншої, включаючи Заславських, Сангушків та Любомирських. Замок відомий своєю неприступністю, ніколи не був узятий штурмом завдяки міцним укріпленням та 73 гарматам на озброєнні. Його арсенал постійно поповнювався завдяки власній ливарній майстерні, що свідчить про розвиток вогнепальної зброї від мушкетів до сучасних гвинтівок та автоматів.
На території замку розташовані два палаци – палац князів Острозьких та палац князів Любомирських, які вражають своєю архітектурною витонченістю. Замок слугував скарбницею, де зберігалися коштовні трофеї, книги, картини, ікони, зброя та хутра. Від кінця XIX століття замок став військовим об’єктом, на його території розташовувалися армійські частини різних держав. Сьогодні Дубенський замок є одним із семи чудес України, продовжується його реставрація, а територія замку чиста і доглянута.
Замок приваблює туристів не тільки своєю історією та архітектурою, але й різноманітними виставками та експозиціями, що розповідають про історію тортур, покарань, каземати, а також духовні скарби. Віртуальні екскурсії та нічні екскурсії замком визнані одними з найкращих в Україні, дозволяючи відвідувачам глибше зануритися в історію та атмосферу цієї надзвичайної споруди.
Тунель кохання у Клевані
Тунель кохання у Клевані, розташований на Рівненщині, є одним з найромантичніших місць України, приваблюючи пари з усього світу. Це зелений тунель, утворений деревами, які обрамляють залізничну колію, що веде від селища Клевань до селища Оржів. Тунель створений природою та поїздами, які регулярно проходять цим шляхом, збиваючи гілки та формуючи неповторну арку. Легенда говорить про закоханих, які вивчили азбуку Морзе, щоб спілкуватися на відстані, перетворивши тунель на символ вічного кохання.
За радянських часів, територію навколо колії було засаджено лісом для маскування військової бази, а з часом, коли ліс перестали обрізати, і поїзди з деревообробного комбінату почали регулярно курсувати, утворилася ця зелена арка. Сьогодні тунель є популярною туристичною атракцією, символізуючи красу та гармонію природи та людини.
Тунель кохання вже з’явився у рекламних роликах відомих брендів і навіть став місцем зйомок повнометражного японського фільму, що підкреслює його унікальність та романтичну атмосферу. Цікаво, що в Китаї було відкрито аналог тунелю кохання, свідчення того, як українська природна краса надихає світ.
Біле озеро
Біле озеро, розташоване неподалік села Рудка на Рівненщині, є унікальною карстовою водоймою, що славиться своїми цілющими властивостями та мальовничими пейзажами. Це друге за величиною озеро Рівненської області, відоме своєю чистою та прозорою водою, яка, за легендами, має здатність загоювати рани та покращувати стан шкіри. Озеро, маючи карстове походження, утворилося в результаті дії льодовика, що також пояснює наявність у цій місцевості реліктових рослин.
Особливо цікавою є історія озера, яка пов’язана з легендою про вивезення його води величезними ємностями до Варшави на замовлення глави Польської держави Юзефа Пілсудського у 20 столітті для лікування його дружини. Окрім того, існують звіти про те, що в період Другої світової війни вода з озера допомагала загоювати рани солдатам та рятувала понівечених коней.
Для туристів та відпочиваючих Біле озеро пропонує не лише купання в цілющій воді, а й риболовлю, піші прогулянки по мальовничому узбережжю та спостереження за багатим природним світом цієї території. Можливості для відпочинку включають також відвідування ресторанів та кафе з місцевою кухнею, що розташовані неподалік, а також проживання в оздоровчому комплексі, який пропонує комфортабельне розміщення поруч з озером.
Бармаківське заповідне урочище
Бармаківське заповідне урочище, розташоване в Рівненській області, Україна, є важливим природним комплексом, що зберігає лісостепову рослинність, включаючи граб, осику, черешню, та рідкісні види, такі як горицвіт весняний і ковила найкрасивіша. Урочище має значення для збереження біорізноманіття, оскільки є домівкою для багатьох видів флори та фауни, включаючи рідкісних комах та лікарські рослини. Визначено як еталонний природний комплекс Західноукраїнського Лісостепу, Бармаківське відіграє важливу роль у наукових дослідженнях та екологічній освіті.
Соколині Гори
Соколині Гори – це ландшафтний заказник в Рівненській області, Україна, заснований в 1983 році. Він розкинувся на площі 510 гектарів між селами Більчаки та Губків. Заказник славиться крутими берегами річки Случ, порослими лісом скелястими берегами з гранітів та гнейсів. Територія є домом для 77 видів рідкісних рослин, включаючи види з Червоної книги України. Цікавою є скеля Князь-гора з руїнами середньовічного Губківського замку на вершині.
Хрінницьке водосховище
Хрінницьке водосховище, створене у 1957 році на річці Стир, слугує для забезпечення роботи гідроелектростанції, рекреації, та рибного господарства. Розташоване на півдні Рівненської та Волинської областей України, воно охоплює 18,3 км², з максимальною глибиною до 6 метрів. Водосховище впливає на рівень води у Стирі та є важливим рибопромисловим об’єктом, де у виловах нараховується близько 28 видів риб.
Острозький замок
Острозький замок, розташований у місті Острог Рівненської області, є історичним пам’ятником, який виник на руїнах дерев’яного укріплення, знищеного монголо-татарами у 1241 році. Спочатку він представляв собою башту-донжон, відомою як “Вежа Мурована”. Замок мав значення як резиденція князів Острозьких і згодом об’єднав декілька оборонних структур, включно з Богоявленською церквою-фортецею та надбрамною баштою. Сьогодні на його території діє Острозький краєзнавчий музей, замок оточений глибоким ровом і зберігає історичну архітектуру.
