Виходячи з реалій сьогодення та усвідомлюючи відповідальність перед прийдешніми поколіннями українців, нам треба по-новому звернути увагу на власну історію, історію становлення та розвитку нашої нації. Лише сильний народ здатен творити свою історію, а відповідно і власне майбутнє так, як це вигідно в першу чергу йому, задля процвітання власного добробуту та збереження і примноження своїх культурних, духовних та матеріальних цінностей.
Історія бойової культури нашого народу така давня, як і він сам, кров’ю виписана на пергаменті людства. Танець – це комплекс закодованих рухів, і в давнину про це добре знали. Платон (давньогрецький мислитель), споглядаючи танці озброєних воїнів, відзначав, що танці легіонерів нагадують захисні рухи, стрибки назад та вбоки, як військові маневри, бо танцювальні рухи могли об’єднувати ціле військо. Козаки часто ототожнювали війну із танцями, і ця традиція збереглася у січових стрільців, тому не даремно у пісні «Червона калина» співають:
«Виступають стрільці січовії у кривавий тан –
Визволяти братів українців з московських кайдан».
Український танець гопак у кожній країні світу знають як візитку України. Немає і в Україні фольклорного танцювального ансамблю, в репертуарі якого б не було знаменитого гопака чи людини, яка б його хоч раз не бачила.
Та далеко не всі, дивлячись на козацький запальний танець, здогадуються, що у традиційних рухах збереглася не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, а й гармонійна система древнього військового мистецтва наших пращурів. Недаремно ж говориться, що все нове – це добре забуте старе, а в даному випадку, збережений для нас в танці комплекс бойових і спортивних вправ.
Бойовий гопак – це комплексна система гармонійного розвитку людини, розроблена на основі елементів лицарської культури українського народу, збережених у народних танцях, та власного досвіду митця та дослідника бойових мистецтв світу Володимира Пилата.
У 1985р. В.Пилат відкрив у Львові експериментальну школу з дослідження козацьких лицарських мистецтв та українського рукопашу. Через п’ять років (у 1990р) створено фольклорно-спортивну асоціацію «Галицька Січ», на базі якої потужно розвивається бойовий гопак. 1991 року вперше вийшла книга із згаданої тематики – «Традиції української національної фізичної культури», де чільне місце займає система «Бойовий Гопак». У1994р. побачила світ монографія В.Пилата “Бойовий Гопак”.
1999р зареєстровано Центральну Школу Бойового Гопака, яку очолив засновник стилю Володимир Пилат. У 2001р. створено Міжнародну Федерацію Бойового Гопака.
Наразі бойовий гопак не лише в Україні, але й в СНД – найкраща система гармонійного розвитку особистості, потужна система захисту від агресорів, продуктивна оздоровча та філософська система, сучасний колоритний і екзотичний вид одноборства, а для людей лицарської свідомості – досконалий Шлях Воїна.
Шях Воїна у Бойовому Гопаку починається з “Новака” і передбачає сім рівнів зростання майстерності: “Жовтяк”, “Сокіл”, “Яструб”, “Джура”, “Козак”, “Характерник” та “Волхв”.
Існує чотири напрямки розвитку: оздоровчий (з метою загального покращання здоров’я), фольклорно-мистецький (показові виступи, фестивалі, кіно-та фотозйомки мають на меті демонстрацію краси та досконалість рухів), спортивний (розрахований на людей активних та наполегливих, що здатні перемагати на спортивних змаганнях) та бойовий (окреслює Шлях Лицаря Святої Борні за торжество Правди, Світла, Добра та Любові).
Адміністрація Центральної Школи Бойового Гопака відповідальна за проведення семінарів, має право видачі сертифікатів на право викладання бойового гопака, видає дозволи на створення секцій.
Дитяча районна громадська організація «Дитяче козацьке товариство Дубровиччини «Школа Бойового Гопака» офіційно зареєстрована лише в 2007 році, хоча робота школи розпочата ще з вересня 2005 року. Голова правління ДРГО Петро Васильович Велінець. Вихованці школи займались в різних орендованих приміщеннях дубровицьких шкіл і з великим задоволенням оволодівали майстерністю «Бойового Гопака», використовуючи самостійно виготовлені підручні засоби, адже матеріально-технічне забезпечення було повністю відсутнє. За період від початку роботи і до цього часу гопаківський вишкіл пройшли десятки юнаків та дітей.
