Районний центр – місто Дубровиця, в 2010 році відзначило своє тисячоп’ятиліття. Це була визначна подія не тільки для дубровичан, а й для всієї Рівненщини, адже Дубровиця найстарше місто в області.
Дубровиця… Не треба бути спеціалістом з топонімії, щоб догадатись, ому далекі предки так назвали своє поселення. Мабуть тому, що тут, у цій тихій місцині над Горинню шуміли великі діброви, шумлять вони й досі.
Вірогідно, що у Х ст. Дубровиця була одним із західних прикордонних пунктів древлянського князівства, з центром у місті Іскоростені (тепер м.Коростень Житомирської області). В Х Іст. Дубровиця стала центром однойменного удільного князівства (за даними перша писемна згадка датується 1005 р.) А в Іпатіївському літописі 1183 р. розповідається про те, що Дубровицький князь Гліб Юрійович, правнук Михайла Святополка, брав участь у переможній битві Святослава Всеволодовича над половецьким ханом Кобяком.
Під час монголо-татарської навали ХІІІ ст. Дубровиця була зруйнована. В другій половині ХІУ ст. Дубровицю в складі Волинської землі загарбала Литва, а після Люблінської унії 1569 р. ЇЇ в складі волинських земель загарбала шляхетська Польща. Після другого поділу Польщі (1793р.) Дубровицю було приєднано в складі Правобережної України до Росії.
У 1918 році в Дубровиці відбулося збройне повстання, яке стало початком збройної боротьби в західній Україні та Білорусії. За Ризьким мирним договором в 1921 році Дубровиця відійшла до Польщі, а в 1939 році, в складі Західної України, возз’єднана з УРСР.
На початку війни 1941-1945р.р. Дубровиця – один із центрів партизанського руху на Волині проти німецьких окупантів. 1 липня 1941 року фашисти окупували Дубровицю. Настали чорні дні фашистської неволі. В ніч на 10 січня 1944 року частини 397 –стрілецької дивізії І Українського фронту спільно з партизанським з’єднанням під командуванням В.А.Бегми визволили Дубровицю від німецько-фашистських загарбників. Є в Дубровиці парк ветеранів, який посадили колишні воїни-визволителі міста разом з жителями м.Дубровиці.
Територія району виділена в окрему адміністративну одиницю 1939 року. Займає площу – 1.82 тисячних кілометра ((9,1 відсотка від загальної території області) Відстань до Рівного шосейними дорогами 137 км., залізницею – 112 км. Територією району протікають річки Горинь, Случ, Льва та їх притоки. Найбільші – Случ, Горинь. Район розташований на північному заході країни. Межує з Володимирецьким, Зарічнекнським, Рокитнянським, Срненським районами Рівненської області та Республікою Білорусь. По території району проходить державний кордон з Білорусією протяжністю 65 км. Населення становить 49919 жителів.В районі 58 сіл та 1 місто – районний центр з майже десятитисячним населенням. Дубровиця – це місто районного підпорядкування з 1940 року, коли стало центром новоствореного району Рівненській області. З 1959 року до Дубровиці приєднався сусідній Висоцький район.
