Історичні особи міста Дубровиця

Дубровиччина – визначний регіон ткаль і вишивальниць, гончарів і різьб’ярів, фахівців різних спеціальностей і уподобань. Надихала наша благословенна земля багатьох митців. Так зокрема, у Дубровицькому колегіумі навчався :

Григорій Харпак (1924 -…) – фізик, лауреат Нобелівської премії. Народився в м.Дубровиця Рівненської обл. В 1938 році сім’я Григорія переїхала жити до Франції. Під час окупації Г.Харпак вступив до французького руху Опору. В 1944 році його заарештовано, але йому вдалося вижити. В 1945 році Г.Харпак вступив до вищої гірничої школи, яку закінчив в 1947 році. Далі йде вчитися до коледжу Дж.Франса, де і починає відвідувати лекції всесвітньо відомого фізика Ф.Жоліо-Кюрі й починає працювати в Європейському центрі ядерних досліджень. В 1992 році був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізики.

• Алоїз Зеленський – який понад 20 років прожив у власному маєтку в Осові, де створив свої найкращі поетичні , драматичні, наукові доробки, що стали шедеврами польської культури.
• Юзеф Крашевський( 1812- 1887) – неодноразово бував у Дубровиці, Осовій та інших селах, де накопчував живі сюжети і незабутні образи для майже 650 томів своєї літературної спадщини. Він , зокрема написав цикл поліських повістей «Історія Савки», «Уляна», «Хата за селом», «Єрмола», «Остап Бондарчук», «Спогади з Волині, Полісся і Литви».
• Надія Дурова (1783-1866) – російська письменниця і перший в Росії офіцер-жінка, що брала участь у війні з французами 1812 р. Зокрема в спогадах «Кавалерист-дівиця» в «Гусарській баладі» описала події у графстві Плятерів.
• Станіслав Віткевич (1885-1939)- польський письменник і художник, доля його пов’язана із с. Великі Озера.Автор романів «622 занепади Бунга, або Демонічна жінка»(1911), «Прощання з осінню» (1927), «Ненависть» (1930), а також написав близько 40 п’єс. Коли фашисти напали на Польщу, він разом із дружиною прийшов у с.Великі Озера , де і покінчив життя самогубством, за рішенням ЮНЕСКО було відзначено його 100-річчя.
• Павло Бляхін (1886-1961) – російський письменник, будучи редактором армійської газети «Боевой призив» у роки війни з фашистами у 1944 році побував у с.Берестя, с.Сельці, та Дубровиці. Про що розповідається у його документальній книзі «Годи великих испытаний» (1966).
• Галина Гордасевич (1935-2001)- українська письменниця, пізніше переїхала разом із батьками у с.Городець Володимирецького р-ну. Вона видала багато поетичних, прозових і публіцистичних книг. Не раз приїжджала у місто, листувалася з поетом Василем Попенком. Після смерті у Львові сином Богданом створено видавничо-благодійний фонд її імені.
• Софія Друждж-Сатановська- польська письменниця. Під час другої світової війни перебувала у с.Велюнь де у польськом у партизанському загоні Роберта Становського редагувала газету.
• Максим Рильський (1895-1964) – український письменник, у 1953 році проїджав автомобілем через Городище, Дубровицю, Бережницю, Сарни.
• Арсен Левкович (1945-1991) –український поет, прозаїк і художник, що хворів із дитячих літ. Народився він у с.Жадень, перебував у Дубенському будинку-інтернаті. Автор збірки «Не жди сльози» (1991), багатьох публікацій в обласній і районній періодиці.
• Петро Харитонович Красюк(1924 -…) – український байкар, гуморист і перекладач, автор за своє активне життя видав уже два десятки книжок сатири і гумору, кілька з них вибраного. Народився він у селянській родині в с.Трахтемирів Канівського р-ну Черкаської області, після війни завершив навчання в Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі і був направлений вчителем на Рівненщину, з 1946 року почав працювати вчителем Висоцької середньої школи . Його творчість відзначена преміями ім. Миколи Максися (1967), ім. Валер’яна Поліщука (1983) та ім. Микити Годованця (1987). У 2003 р. в с.Нобель Зарічненського р-ну відбувся перший всеукраїнський фестиваль гумору «Лауреат Нобелівської премії». І першим лауреатом тут став Петро Красюк. Його творчість має широкий роглос, а його ім’я стоїть в одному ряду з відомими творцями байки і сатирично-гумористичних творів в українській літературі Степаном Олійником, Микитою Годованцем, Іваном Сварником, Олександром Ковінькою, Сергієм Воскрекасенком, Петром Сліпчуком та іншими майстрами дотепного слова. Про життєвий і творчий шлях письменника йдеться у літературному портреті Георгія Сербіна «Петро Красюк» (2001), де у розділах під промовистими назвами «Полісся – його земля, душа і пісня», «Школа байкарства», «Весела штука – гумор» сказано багато добрих слів про його життєві будні, широку художню палітру його доробку, актуальність і злободенність звучання байок, гуморесок, смішинок.
• Микола Жулинський (1940 -…) – відомий український літературознавець і політичний діяч, доктор філологічних наук, академік, директор інституту літератури ім. Т.Шевченка.
• Андрій Ярмульський (1934)- український поет у 1972 році побував в Дубровиці, та на сторінках «Літературної України» за 3 вересня 1972 року опублікував вірш про Дубровицю.
• Марія Шевело(Худаш) (1927-…) – народилася в Дубровиці, закінчила місцеву польську школу, закінчила Львівський педагогічний інститут. Авторка багатьох монографій і поетичних збірок «Росинка»(1985), «Дивокрай-Полісся» та «З поетичного щоденника» (1990), «Голос мого Полісся» (1991), «З глибини серця» (2001) тощо.
• Микола Вінграновський (1936 – 2004) – у 1984 році перебував в районі і зустрічався з читачами.
• Григорій Штонь, Василь Довжик, Василь Шукайло- в 2003 та 2005 році відвідали Дубровицю.
• Василь Павлович Попенко (1934 – …) – педагог, поет, краєзнавець, публіцист, член національної спілки журналістів України і Всеукраїнської спілки краєзнавців. Народився в с.Дорогобуж Гощанського р-ну. Після закінчення Костопільского педучилища працював учителем, завучем, директором у школах Дубровицького району. Нині живе в Дубровиці. У доробку автора вже є Історико-краєзнавчий нарис «Дубровиця»(1986), збірки поезій і прози «З доріг і виріїв»(1994), «Дорогобуж»( 1997), «Світилка» (1999), «Серпневий грім» (2003), «В обнімку з часом» (2004).
• Анна Михайлівна Грейнер(Сіпова) (1950 -…) – народилася в с.Хотомель Столінського р-ну, Брестської обл. З 1971 року працює і живе в Дубровиці. Працює медсестрою райстоматполіклініки. Перша збірка «Я – ваша…» (2001). Авторка постійно в пошуках єдності, гармонії змісту і форм своїх творів.
• Леонід Таборовець (1958 – …) – народився в с.Колки. Працював вчителем Залузької ЗОШ. Його перша збірка «Дві мелодії»(1993).
• Микола Жакун (1953 -…) – член літературно-мистецького об’єднання «Веселка» при Гощанській районній газеті «Рідний край», член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Вся в районній та обласній пресі. Альманах «Гостинець» (2000), «Безсоння» (2001). Автор збірок «Вишиванка» (2000), «Щедрий кавалер» та «Неслухняний м’ячик» (2001), книги «Тучин»(2002), «Світоч знань» (2003).
• Грирогій Царик (1953 -…) – Народився і виріс в Дубровиці, нині живе в м.Кузнецовськ, працює на Рівненській АЕС. Вірші почав писати давно, але друкуватися почав недавно. Перша його збірка «Мене поезія шукала» (2001), «О, світе мій…» (2003).
• Ганна Калениківна Дячок (1953 -…) – українська поетеса, народилася в с. Чабель Сарненського р-ну. Нині живе і працює у с.Смородськ дубровицького р-ну. Друкується в місцевій періодиці. Авторка збірки для дітей «Марулька» (2002) та книги «Запізнілі жоржини» (2004).
• Володимир Федотов (1979 – ..) – народився в Росії, нині живе і працює в с.Переброди Дубровицуького р-ну. Перша збірка автора «Доля. Якої нема» (2005).

Особи відзначенні нагородами:

Григорій Харпак (1924 -…) – фізик, лауреат Нобелівської премії. Народився в м.Дубровиця Рівненської обл. В 1938 році сім’я Григорія переїхала жити до Франції. Під час окупації Г.Харпак вступив до французького руху Опору. В 1944 році його заарештовано, але йому вдалося вижити. В 1945 році Г.Харпак вступив до вищої гірничої школи, яку закінчив в 1947 році. Далі йде вчитися до коледжу Дж.Франса, де і починає відвідувати лекції всесвітньо відомого фізика Ф.Жоліо-Кюрі й починає працювати в Європейському центрі ядерних досліджень. В 1992 році був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізики.