Місто Дубровиця лежить у межах Поліської низовини. Поверхня – хвиляста алювіальна низовина, поділена річкою Горинню на дві частини. Лівобережжя має горбистий рельєф, горби та пасма заввишки 8-12 метрів чергуються з прилеглими до Волинського пасма вирівняними заболоченими просторами, порушуються соловими формами рельєфу – валами, дюнами заввишки 5 – 8 метрів. Родовища торфу (Дубняки, Коровинське та ін.), глин, бурштину. Містицька в вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні.
Головна річка – Горинь з притоками Случ, Чаква, Льва. Невеликі природні озера (загальна площа – 339 га) та кілька ставків і водойм (140 га). Серед грунтів переважають дерново-підзолисті піщані ( понад 30% району). Поширені також дернові, оглеєні, торфово-болотні та лучні різновиди. Понад 670 га пісків. Лісами (в основному сосновими) вкрито понад 48% площі району.
Основні породи – сосна (71% площі лісів), вільха чорна, береза, дуб, осика, липа, клен, ялина. Поширені різновиди болотної рослинності та лучне різнотрав’я на заплавах річок. У районі розташований Рівненський природний заповідник, який є неповторний за своїми природними умовами, рослинним і тваринним світом, ландшафтами, болотними лісовими масивами, озерами та річками.
У рослинному покриві заповідника переважають болотна рослинність та заболочені ліси, невеликі площі займає прибережно-водна рослинність; суходільні лісові угрупування розташовуються лише на сухих грядах та островах.
Державного значення – заказники: Ландшафтний Почаївський заказник, Лісовий Висоцький заказник, Ботанічний Золотинськи та Озерський заказник, віддлення «Перебродіське» Рівненського природного заповідника. Відділення «Перебродіське» розташоване у Дубровицькому і Рокитнівському районах і займає площу майже 16 тис.га. «Перебродівське» розташоване на середині межиріччя Льва та Ствиги. Це найбільша заболочена територія України. Привертають до себе увагу великі купини осоки, сфагнові мохи, флора досить одноманітна – очерет, осока, верба, зілля лучне, пухирник (комахоїдна рослина). Орхідея, яка занесена до Червоної книги України. На верхових болотах червоніє журавлина, рожевіє верес, зарослі лохини, тут зареєстровано 11 видів сфагнових мохів. У лісах зустрічаються рідкісні плауни – колючий та сплюснутий, серед трав’яного покриву зустрічається орхідея-коручка широколиста, яка теж занесена до Червоної книги. Тут знайдено ще одну «Червонокнижну» рослину – швейхцерію болотну.
Тут мешкають рідкісні і зникаючі види тварин. Саме в «Перебродіському» гніздяться лелека чорний, журавель, сірий пугач, орел- змієїд, орлан – білохвіст, всього десять видів птахів, що занесені до Червоної книги України.
Лісовий загальнодержавний заказник «Висоцький» створено в 1984 році у заплаві Горині. Ділянку вікової заплавної діброви видно здалеку. Дуби розлогі, крислаті не створюють густого ярусу. З рослин у заказнику зустрічаються вербозілля, чистець болотний, вероніка довголиста. З лісових видів зосередилися яглиця, копитняк. На старих дубах гніздяться білі чаплі – окраса поліських ландшафтів. В дуплах дерев знаходить собі притулок пугач – крупна сова, занесена до Червоної книги України. Є калька поселень бобрів ондатри. Заповідна ділянка живе своїм життям. Воно складне і розмаїте і все у ньому взаємопов’язане. Площа 110 га.
В Дубровицькому районі знаходяться комплексні пам’ятки природи:
- Більський дендропарк (Станція Біла Дубровицького району);
- 100 видів рідкісних дерев: кущів, що проростають в умовах Полісся;
- Висоцький дендропарк – 116 рослин;
- Ботанічний заказник «Озерський» 1276 га;
- Ботанічний заказни «Золотинськи» – 3016 га;
- Сварицевицький заказник – 2220 га.
Золотинський заказник – ботанічний заказник державного значення. Перебуває у віданні Висоцького та Дубровицького лісгоспів. Охороняється болотний масив Бабин мох, на якому переважають оліготрофні та мезотрофні угрупування з пригніченою сосною. У трав’яно-чагарниковому покриві поширені багно болотне, андромеда багатолиста, осока пухнато-плода, трапляються росичка круглолиста, а також журавлина дрібноплода, занесена до Червоної книги. На території заказника є ділянка з переважанням у покриві журавлини болотної (один із найпродуктивніших масивів журавлини на Українському Поліссі). Багатий тваринний світ.
Озерський заказник – ботанічний заказник державного значення. Розташований в Дубровицькому районі. Перебуває у віданні Висоцького лісгоспзагу. Являє собою комплекс заболочених лісів і сфагнових боліт з березою та пригніченою сосною. В деревостані є домішка осики та вільхи. Цінні зарості ягідних рослин – журавлини болотної і чорниці. Багатий тваринний світ заказника. Тут водяться лось, свиня дика, козуля, лисиця, білка, заєць, тетерук. Має водоохоронне значення.
Сварицевицький заказник – ботанічний заказник державного значення. Площа – 2220 га. Являє собою частину болотного масиву Морочне-2 з прилеглими ділянками. Наявні рідкісні угрупування з переважанням у трав’яно-чагарниковому покриві хамедафни чашкової, занесеної до Червоної книги України. З рідкісних видів також зростають журавлина дрібноплода і росичка проміжна. Має значення як регулятор водного режиму прилеглої території.
Дубровицький район вважається радіологічно забрудненим районом внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, йому надано «Статус району, який належить до ІІ і ІІІ зон після аварії на Чорнобильській АЕС»
До ІІ-ої зони, тобто зони безумовного обов’язкового відселення належать громадяни, які проживають в селах В.Озера, Шахи, Великий Черемель, Будимля. ІІІ-я зона – зона гарантованого добровільного відселення. До неї належать громадяни, які проживають в усіх інших населених пунктах, включаючи м.Дубровицю.
В даний час рівень гама фону становить в межах норми. Основну роль на сьогодні відіграє внутрішнє опромінення. Значне місце тут займає вміст радіонуклідів у продуктах харчування. Згідно з даними райсанепідемстанції найнебезпечнішими є молоко з індивідуального сектора й «дари» лісів – гриби, ягоди. Тощо.
Щільність забруднення цезієм – 134 та цезієм -137 становить 1 до 15 кюрі на квадратний кілометр. Забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами майже немає. Характеристика грунтів відповідають санітарним нормам.
