Палац Красицьких – один з найважливіших історичних пам’яток Володимирця, який заслуговує на увагу кожного, хто цікавиться історією та архітектурою Рівненської області. Споруджений у 20-х роках 19 століття, цей палац є символом витонченого смаку та епохи, коли архітектурні майстерні працювали над створенням неповторних шедеврів.
Споруджений для графа Вінсента Юзефа Красицького, Палац Красицьких є втіленням архітектурного стилю провінційного класицизму з елементами ампіру. Незважаючи на те, що ім’я архітектора залишилося невідомим, детальні описи та фотографії дозволяють нам уявити первісний вигляд цієї величної будівлі. Портик на колонах, маленький балкон на другому поверсі та ґанок із колонами на фасаді – все це, на жаль, було втрачено з часом, але вони продовжують жити в нашій уяві як відображення колишньої краси палацу.
В інтер’єрі палацу на першому поверсі розміщувалися їдальня, вітальня та гостьова кімната, а на другому – панські покої та, можливо, бальна зала. Оточений парком з екзотичними рослинами та широкими алеями, палац був не лише резиденцією, а й місцем для відпочинку та насолоди природою.
Палац Красицьких пережив різні епохи та власників, включаючи період, коли він належав родині де Пурбе, та часи, коли під радянською владою його використовували для адміністративних та господарських потреб. Навіть будучи дитячим будинком-інтернатом і пізніше – церквою, палац продовжував бути частиною історії громади.
Нині, хоча палац Красицьких і перебуває в незадовільному стані, він все ще зберігає в собі потенціал для відродження як культурного та історичного центру. Зусилля місцевої молоді та активістів, які організовують мистецькі акції та ініціативи з привернення уваги до палацу, підкреслюють значення цієї пам’ятки як невід’ємної частини культурної спадщини Рівненської області.
Розташований за адресою: Рівненська область, вулиця Горького, 14, Володимирець, Палац Красицьких – це не лише архітектурна перлина, але й свідчення історичної пам’яті регіону, що очікує на своє відродження та оцінку майбутніми поколіннями.
