Меню Закрити

Київські річки, які зникли з поверхні: що сьогодні протікає під вулицями столиці

Київ постійно змінюється: з’являються нові житлові квартали, реконструюють дороги, оновлюються інженерні мережі й транспортна інфраструктура. Про ці зміни, рішення міської влади та події, що впливають на життя столиці, регулярно розповідають в новинах КиївВлада. Та мало хто замислюється, що під сучасними дорогами, площами та будинками досі протікають річки, які колись були невіддільною частиною міського ландшафту.

Вони впливали на розташування поселень, прокладання шляхів і розвиток окремих місцевостей. Згодом, коли Київ розбудовувався, частину водотоків поступово сховали в підземні колектори. Сьогодні вода продовжує рухатися під вулицями столиці, а про деякі річкові долини нагадують назви вулиць, історичних місцевостей і станцій метро.

Глибочиця: річка, яка сховалася під Подолом

Між вулицями Верхній і Нижній Вал на Подолі колись протікала Глибочиця. Вона брала початок у районі Лук’янівки, перетинала Поділ і впадала в Почайну, яка була пов’язана з Дніпром. Наприкінці XVIII – на початку XIX століття нижню течію річки випрямили та обмежили земляними валами для захисту прилеглої забудови від повеней. До речі, саме з цими спорудами й пов’язане походження назв двох сучасних вулиць.

Місто росло та мінялося, і з його розвитком Глибочиця поступово втрачала природний вигляд. У неї скидали відходи з ремісничих виробництв, через що водотік навіть називали Помийником. У середині XIX століття нижню течію почали переводити в підземний колектор, а згодом закрили й верхні ділянки. Сьогодні річка продовжує текти під міською забудовою.

Особливу цінність становить старовинний Глибочицький колектор, частина якого збереглася з XIX століття. Його цегляні конструкції демонструють розвиток інженерної інфраструктури Києва. Але цей підземний об’єкт цікавий не лише дослідникам міських водотоків, а й історикам архітектури.

Клов і Либідь

Назва станції метро «Кловська» походить від історичної місцевості Клов, пов’язаної з однойменним струмком. Колись він протікав Кловським узвозом, а далі — територією сучасних центральних кварталів. Його русло проходить поблизу вулиць Мечникова та Еспланадної, під територією НСК «Олімпійський».

Клов є притокою Либеді. На початку XX століття струмок почали переводити в підземний колектор, але до активної забудови цієї місцевості окремі ділянки водотоку ще можна було побачити на поверхні. Згодом він майже повністю зник із міського пейзажу, хоча вода й зараз продовжує рухатися під землею.

Якщо ж говорити про Либідь, то слід відмітити, що на відміну від Глибочиці та Клова, вона не повністю прихована. Частину її русла можна побачити поблизу залізничних колій і промислових територій. Водночас окремі ділянки річки направлені в підземні колектори, а значна частина відкритого русла має бетонні береги.

Либідь впадає безпосередньо в Дніпро та приймає води численних приток, серед яких:

  • Скоморох;
  • Клов;
  • Буслівка;
  • інші струмки.

Більша їх частина сьогодні також схована в колекторах. І хоча через будівництво доріг, залізниці та промислових об’єктів природна долина Либеді суттєво змінилася, та сама річка залишається частиною водної системи Києва.



Чому київські річки опинилися під асфальтом

У XIX-XX століттях Київ активно розбудовувався, а відкриті водотоки дедалі частіше перетворювалися на елементи міської інженерної інфраструктури. Деякі річки забруднювалися побутовими та виробничими стоками, інші — заважали прокладанню доріг і спорудженню будинків. Закриття русел у колектори дозволило використати їх території для забудови та врегулювати відведення води. Причини таких змін відрізнялися залежно від місцевості й періоду розвитку міста.

Київські підземні річки продовжують існувати під дорогами, будинками та площами, залишаючись частиною природної водної мережі столиці. Звісно, колектори потребують належного утримання, адже під час сильних опадів через них проходять значні об’єми води. Їхня пропускна здатність і технічний стан мають значення для роботи системи водовідведення. Водотоки й далі впливають на життя міста.

Розкажи корисну інформацію у соцмережах

Пов'язані записи