Моя зима, моя весна, моя стихія Дубровице… Ти – моя зима, моя весна, моя стихія… Для тебе я падаю і підіймаюся, щоб знову перемогти себе,…
Наші імена Часто ми відчуваємо, як земля дрижить від наших подихів, які кожного разу підхоплює вітер, щоб полетіти туди, де спить сонце. Ми, люди, захоплюємося…
Гість Тук-тук… Хто ж стукає? Ой, боюся підходити… Може там воно – викинуте із сусідньої квартири….А навіщо мені секонд-хенд? Хто там? Млявий шепіт чиїхось замерзлих…
Хліб Хліб… Омріяне нацією, жадане і таке милозвучне слово, що, мимоволі, промовляючи його, вуста здригаються в солодкому передчутті композиції ароматів стихій, що, зливаючись в одне…
Мім Тихо… На лавках сидять вони – розгублені, злякані, щасливі, втрачені і знову знайдені. Хтось шукає біля себе тепло, але бачить лише незмінну тінь –…
Вірші Доба Чорнило, спите не тобою,Залишилося на вустах.Його твереза міць на волі,Воно плямує почуття. Я бачу, як забута днинаЦензурою тріпоче там,Де сонце в бутербродах скніє,Де…
Так розпорядилася доля, що багатюща на таланти Україна поки що не має своїх Нобелівських лауреатів. Натомість є вихідці з України, Це – вчені, письменники, які…
Попенко Василь Павлович народився 15 липня 1934 року у с.Дорогобуж Гощанського району Рівненської області. Педагог, поет, краєзнавець, публіцист. Член Національної спілки журналістів України і Всеукраїнської…