Місто Здолбунів, розташоване в Рівненській області України, має багату та унікальну історію міської управи, яка відображає його розвиток і трансформацію протягом десятиліть. Від часів, коли місто втратило статус “деревни” у 1903 році, ставши “безъуездним” містом, Здолбунів пройшов шлях значних змін у сфері міського самоврядування.
Початок організованої міської управи у Здолбунові був покладений з обранням першого міського голови, залізничника Тарногурського, що символізувало крок до самостійного управління та розвитку міської інфраструктури.
У 1921 році, магістрат міста, який виконував адміністративні функції, винаймав офіс у приватного власника, що вказує на нестабільність та тимчасовість управлінських структур того часу. Це змінилося в 1935 році, коли міське управління отримало постійне приміщення на вул. Фабрична 9. Цей крок був важливим для консолідації міської влади та покращення її роботи.
Визначним етапом у розвитку міської управи стало будівництво повітового відділу у 1937 році за проєктом Станіслава Словіковського. Це сприяло зміцненню адміністративної структури та підвищенню її ефективності.
Друга світова війна принесла значні зміни. З приходом німецької окупації була створена міська управа, яка підпорядковувалась Здолбунівській районній управі, і мала своє приміщення по вул. Котляревського, 42. Це період був важливим для історії міста, як час випробувань та великих змін.
Після війни, міська управа Здолбунова переїхала до будівлі на вул. Василя Жука, де працювала до 2021 року. Це стало символом відновлення та нового етапу в історії міської управи.
На сьогодні, приміщення, яке колись слугувало міській раді, є домом для управлінського офісу КП “Здолбунівське”. Це відображає постійну еволюцію та адаптацію міської управи до потреб часу, демонструючи як історія може сплітатися з сучасністю, формуючи унікальну тканину міського життя Здолбунова.