Здолбунів, місто з багатою історією освіти, має у своєму серці одну з найстаріших навчальних закладів — Здолбунівську школу №5. Ця історія починається ще з царської реформи 1803-1804 років, яка передбачала створення університетів у великих містах Російської імперії, гімназій у губернських центрах, училищ у повітах та парафіяльних шкіл у селах.
У цьому контексті, важливим віхою в історії Здолбунова стало відкриття залізничного училища в 1877 році. Це училище було засноване на кошти імперської Південно-Західної залізниці та слугувало ключовим освітнім закладом для місцевої молоді.
Наступним значним етапом було відкриття першого в Здолбунові двокласного початкового училища 16 серпня 1882 року, сучасною адресою якого є Здолбунівська школа №5. На фасаді цього історичного будинку до 1910 року красувався триметровий щит з написом, що відображав його статус та рік заснування.
Заняття у цьому училищі були розраховані на дітей з віком від восьми років. Чотири підготовчі групи допомагали учням освоїти програму сучасної початкової школи, а два основні класи пропонували вивчення предметів, аналогічних тим, що викладаються сьогодні у 5-8 класах.
1905 рік став знаковим для училища: був зведений новий типовий будинок на 500 учнів та будівля гуртожитку для приїжджих учнів. Склад викладачів постійно розвивався, збільшуючись чисельно та підвищуючи свій професійний рівень.
З 1910 року, школа отримала нову назву — Здолбунівське міське залізничне училище з підвищеною програмою навчання, і перейшла під управління Південно-Західної залізниці. З цього часу почалася нова ера в її розвитку, яка включала не тільки активне навчання, а й організацію навчальних екскурсій, фінансування яких також забезпечувала залізниця.
Здолбунівська школа №5: Розвиток та значні події в історії училища
У 1911 році Здолбунівське училище зробило важливий крок у своєму розвитку, організувавши роту потішних із 80 учнів старших класів. Ця рота, яку навчав військовій справі прапорщик Чернов, здобула популярність, зокрема, завдяки своєму виступу на огляді у Козятині. Ця активність не лише допомогла учням розвинути військові навички, але й сприяла їх фізичному розвитку.
Культурне життя училища було багатогранним. Воно включало гімнастичні вправи за програмою Київського спортивного товариства “Сокіл”, а також учнівський хор і струнний оркестр. Учні також брали участь у постановках п’єс видатних російських драматургів, таких як Д. І. Фонвізін та О. М. Островський, що свідчило про високий рівень культурного виховання.
Училище пишалося своїми випускниками, які мали великий авторитет на Волині. Завідувачем училища в ті часи був В. А. Ільяшев, ліцеїст з вищою освітою. Це підкреслювало високий рівень освітнього процесу в училищі.
Важливою подією в історії училища була зустріч вихованців з царем Миколою II під час його проїзду через Здолбунів у 1914 році. Учні вітали імператора, кидаючи йому під ноги квіти, що стало символічним моментом у житті школи.
Здолбунівське училище пережило важливі трансформації у 1917 році, коли воно було перейменовано у класичну гімназію з восьмирічним строком навчання. Це стало можливим завдяки перенесенню Рівненської гімназії №3 до Здолбунова. Нова гімназія зосередила свою увагу на вивченні іноземних мов та пропонувала більш складну та різноманітну освітню програму.
Викладачі гімназії мали різноманітні спеціалізації, що сприяло всебічному розвитку учнів. Високий рівень навчального процесу підтверджувався іспитами, які складалися у кінці навчального року з усіх предметів.